НЕВИНАСІМІ ЛЮДІ

Роман Горбик
НЕВИНАСІМІ ЛЮДІ
КОМЕДІЯ-ГРОТЕСК 

Вистава без антракту


 

Прем’єра відбулася 27 червня 2014 року

Тривалість вистави

1 год 50 хв

          Двір дитинства. Занехаяне  подвір`я у селі. Українське наше з вами село, до якого приїздять до бабусі  дочка й онука у гості з города. Гарні і прекрасні. Зустріч бабусі, яка ніколи моря не бачила і в Києві не бувала,  та онучки з айфоном, і всім атрибутом "дівчини з метро". До них долучити ще Жіночку -Людочку, яка досі не може забути як у неї "канхветки по полу розсипалися". А може те і не забудеш ніколи?

           Як двір дитинства поступово перетворюється у двір тортур."І куди ти з цього двору дінешся? хіба що на кладбіще!" – говорить бабуся стиха.

           Режисер Олександра Правосуд разом з дівчатами-актрисами  під час репетицій згадували і своє "минуле":) Спогадами  вони  поділяться й з Вами. Питали українок на дорогах Києва, все хотіли докопатися,що ж таке сім`я? хто ми один одному - батьки і діти?... і вийшла комедія-гротеск  - і чорна, і "біла" - чорно-біла:) - з Синьооким Полковником,  з Женею Білоусовим і юним Масіком... куди ж без нього!

 

      

 

Створено за п’єсою «Сімейні цінності. Центр»

Ролі виконують:

Поліна КІНО    –  Бабця
Ольга БІЛОНОГ – Жінка (Людка)
Вікторія МОТРУК   – Дівчина (Свєтка) 
Єгор СНІГИР – Чоловік
Ємілія ЧЕРКІНА   – Дівчинка
Кирило СУЗАНСЬКИЙ або Владислав СВЕДЕНЮК   Барсік 

 

Виставу створили:

Режисер-постановник та  автор музичного рішення – Олександра ПРАВОСУД
Режисер  відео сюжетів – Аліса ГУР`ЄВА
Оператор – Володимир ОСТАПЕНЕЦЬ
Хореографія – Світлана АРХИПОВА
Фотохудожник – Анастасія КОНОНЕНКО
Світлове рішення та відео проекція –  Єгор СНІГИР
Звукооператор – Кирило СУЗАНСЬКИЙ
Художній керівник постановки – Віталій КІНО

 

 

Фотоальбом: 

Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/h28146/data/www/nut.kiev.ua/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52